Управління ліквідністю і платоспроможністю підприємства

скачать (16245.5 kb.)

  1   2   3   4   5   6
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

на тему «Управління ліквідністю і платоспроможністю підприємства»

(виконана на матеріалах ПАТ «Полтавакондитер»)


Роботу виконала студентка

факультету Фінансів та обліку

групи Ф-55 _____________

Зінчук Леся Володимирівна

Керівник зав.кафедри фінансів,

док. ек. н., доц. Єгоричева Світална Борисівна

Полтава 2012
Зміст
Вступ

. Роль і значення управління ліквідністю і платоспроможністю у діяльності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Оцінка управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Прогнозування рівня ліквідності і платоспроможності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Шляхи підвищення ліквідності і платоспроможності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ
У ринкових умовах суттєвого розширення прав підприємств значно зростає роль своєчасного і якісного управління ліквідністю і платоспроможністю, та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стійкості.

Ліквідність це можливість підприємства фінансувати свою діяльність. Вона характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, цілеспрямованістю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Стан ліквідності - важлива характеристика економічної діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансових і інших відносинах.

Підприємство, в умовах ринкової економіки, діє на засадах комерційного розрахунку, одним з принципів якого є самофінансування. Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами зумовлюють його здатність здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Зовнішнім проявом фінансового стійкості є ліквідність та платоспроможність. Неефективна діяльність підприємства, насамперед, збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності підприємства. З іншого боку, низька ліквідність не дає можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками. Крім того, низька ліквідність підриває довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька ліквідність, на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості, становлять реальну загрозу існуванню підприємства.

Різним аспектам управління ліквідністю та платоспроможністю присвячені праці таких зарубіжних учених, як А. Арес, Є. Брігхем, Р. Димар, Н.Хол та інші. Цими питаннями займалися також вітчизняні та російські вчені В.Г. Артеменка, М.І. Баканова, В.В. Ковальова, М.В. Кужельного, В.Ф. Палія, Є.Ф. Стоянова, А.Д. Шеремета, І.Г. Яремчука. Завдяки роботам цих вчених сформульовано підґрунтя для подальших наукових досліджень.

Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства шляхом удосконалення управління ліквідністю та платоспроможністю. Для того щоб вижити в умовах ринкової економіки потрібно добре знати як управляти фінансами, яка повинна бути структура капіталу за складом і джерелами фінансування, яку долю повинні займати власні кошти, а яку - позикові.

Метою курсової роботи є уточнення сутності понять ліквідність і платоспроможність, з’ясування їх ролі та значення в системі управління, оцінка та удосконалення управління ліквідністю та платоспроможністю ПАТ «Полтавакондитер».

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

з’ясувати роль і значення управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства;

проаналізувати фінансово-господарську характеристику діяльності підприємства;

здійснити оцінку ліквідності та платоспроможності ПАТ «Полтавакондитер»;

здійснити прогнозування рівня ліквідності та платоспроможності підприємства;

запропонувати шляхи удосконалення управління ліквідністю та платоспроможністю ПАТ «Полтавакондитер».

Предметом дослідження є управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства.

Об’єктом дослідження виступає фінансовий стан суб’єкта господарювання - ПАТ «Полтавакондитер».

Теоретичною та методичною основою дослідження є фундаментальні поняття економічної теорії, теорії фінансів, праці вітчизняних і зарубіжних економістів з питань управління ліквідністю і платоспроможністю.

У процесі дослідження використовувались загальнонаукові методи, зокрема: спостереження, порівняння, горизонтальний та вертикальний метод, які застосовуються до аналізу балансу, метод фінансових коефіцієнтів, аналіз впливу факторів, графічний - для наочного зображення статистичного матеріалу й схематичного подання ряду теоретичних та практичних положень роботи.

Інформаційною базою дослідження - є Закони України, нормативні акти, фінансова і статистична звітність ПАТ «Полтавакондитер».


1. Роль і значення управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства ПАТ «Полтавакондитер»
Ринкові умови господарювання вимагають від економічних суб’єктів дотримання вимог щодо платоспроможності та ліквідності. Їхнє практичне значення обумовлене необхідністю повного та своєчасного виконання зобов’язань, забезпечення діяльності підприємства ліквідними активами, здатними в будь-який час покрити обсяг зобов’язань.

Ліквідність і платоспроможність підприємств є одним із найбільш вживаними поняттями фінансової науки і найбільш популярними об’єктами фінансового аналізу й управління. Вони розглядаються переважною більшістю зарубіжних і вітчизняних авторів підручників, навчально-методичних посібників і монографій присвячених проблемам фінансів підприємств, фінансового менеджменту, економічного та фінансового аналізу, а також широко представлені публікаціями у фахових періодичних виданнях, більшість з яких присвячені розкриттю сутності ліквідності і платоспроможності підприємств (Ю.Ю.Журавльова, Є.Є.Іонін, Н.О.Власова, В.Корнієвська, О.А.Максута, Г.М.Дутчак, Л.А.Лахтіонова, Н.О.Власова та ін.), визначенню методики й організації їх аналізу (оцінки) (Д.Климов, А.В.Слуцький, М.Сорокін, М.П.Почекутов, А.В.Грачов, В.В.Томчук, А.Р.Ванієва, Н.Б.Кащена, Г.Г.Лисак, Є.М.Івашевська, М.М.Гаркуша, С.В.Громов, Б.Л.Дугінський, С.Ярощук та ін.), а також розкривають проблеми управління ними (Л.Ремньова, Н.М.Давиденко, Н.М.Моцак, І.П.Зайцева, Ф.Е.Поклонський, Є.Є.Іонін, Г.М.Азаренкова, П.І.Кудь та інші). Проте, ще не сформувалось єдиного підходу щодо визначення поняття ліквідності та платоспроможності підприємств, а також організації і методики їх аналізу, який би відповідав об’єктивній економічній сутності даних явищ, забезпечував отримання об’єктивної, багатогранної, точної та достовірної інформацію про них та забезпечував розробку і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Розглядаючи думки різних науковців можна виділити три підходи до трактування сутності платоспроможність.

Перший підхід, теоретичні погляди західних науковців (Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда): платоспроможність визначається наявністю власних обігових коштів та здатністю покривати збитки. Тобто автори мають на увазі не лише погашення зобов'язань підприємством, а ще й існування деякого потенціалу чи резерву, який би дав змогу підприємству, працюючи збитково, покривати збитки [23, с.47].

Другий підхід, який запропонували російські науковці (В.В. Ковальов, М.М. Крейніна, М.С. Абрютина, А.В. Грачов, Е.І. Уткін, А.Д. Шеремет), платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання [26, с.217].

Для третього підходу (Н.В. Тарасенко, В.І. Іващенко, М.А. Болюх, Є.В. Мних, В.М. Мельник - вітчизняні науковці) характерне таке визначення: «... платоспроможність підприємства - найважливіший показник, який характеризує фінансовий стан підприємства» [11, с.136].

Важливість для підприємства підтримувати платоспроможний стан у будь-який момент часу для задоволення вимог кредиторів, інвесторів, держави щодо сплати податків і зборів вимагає обґрунтування концептуальних засад забезпечення платоспроможності (рис. 1.1), що передбачає вирішення таких основних питань:

визначення змісту та об'єкта забезпечення платоспроможності підприємства;

формування мети й основних завдань управління платоспроможністю;

обґрунтування функціональної сутності управління платоспроможністю;

визначення вимог до здійснення управління платоспроможністю промисловим підприємством [13, с.5].

Управління платоспроможністю полягає в аналізі та управлінні рухом грошових потоків, передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, тобто їхнє витрачання та перерозподіл. Для ефективного управління платоспроможністю необхідно визначити, які види діяльності і елементи активів чи пасивів сприяли зростанню чи зменшенню грошових коштів, і якою мірою.


Рис.1.1. Концептуальні засади забезпечення платоспроможності
При цьому обов’язково потрібно врахувати особливості та тривалість операційного та фінансового циклів підприємства в розрізі окремих видів діяльності, а потім визначати, в якому напрямку необхідно змінити ці чи інші статті бухгалтерської звітності, щоб сума грошового потоку збільшилася.

Проведення аналізу платоспроможності базується на використанні системи оцінювальних показників, перелік яких залежить від методичного підходу до визначення їх рівня (рис.1.2) [15, с.410].



Рис. 1.2. Система показників оцінки стану платоспроможності підприємства
У деяких працях вітчизняних економістів поняття «ліквідності» та «платоспроможності» ототожнюються. Але слід звернути увагу на суттєву різницю між даними поняттями. Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду часу, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активу. Тобто ліквідність підприємства характеризує механізм перетворення фінансових або матеріальних активів у грошові кошти, з метою своєчасного виконання зобов'язань. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що потребує негайного погашення. Тобто основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність в достатньому обсязі коштів на поточних рахунках;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості [11; c. 37].

Платоспроможність підприємства відбиває наявність у нього коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення. Характерними ознаками платоспроможності підприємства є наявність у нього достатніх коштів на розрахунковому рахунку та відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Про неплатоспроможність свідчать такі статті у звітності: «Збитки», «Кредити і позики, не погашені в строк», «Прострочена кредиторська заборгованість», «Векселі видані, прострочені».

Управління платоспроможністю підприємства є важливою ланкою управлінської діяльності, яка забезпечує основну мету функціонування суб’єкта господарювання - отримання максимального прибутку й рентабельності активів, забезпечення стабільного стійкого фінансового стану підприємства та знаходження рішення щодо його покращення. Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомого системи методів (рис.1.3).

Для забезпечення нормального розвитку потрібно вчасно задовольнити всі платіжні потреби підприємства. Джерелом фінансових ресурсів для покриття платіжних потреб можуть бути не лише мобілізовані кошти за рахунок реструктуризації активів підприємства, але й додатково залучені позикові кошти, якщо при цьому не зростає ризик втрати фінансової стійкості і є потенційні можливості їх повернення. Мистецтво фінансового менеджера підприємства якраз і полягає в тому, щоб грошових коштів на розрахунковому рахунку і в касі вистачало для виконання поточних платежів, а решта їх повинна бути вкладена у матеріальні й інші ліквідні активи згідно з зазначеними пріоритетами фінансово-господарської діяльності економічного суб’єкта.


Рис. 1.3. Методи управління платоспроможністю підприємства
Суттєвою ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Водночас варто уникати ситуації збереження залишків коштів та інших резервів високоліквідних активів на довгий термін поза виробничим процесом, це призводить до зниження рентабельності виробництва. Про погіршення можливостей ліквідності компанії свідчить збільшення іммобілізації власних обігових коштів та появи неліквідів: простроченої дебіторської заборгованості, векселів одержаних, прострочених тощо. Варто визначити фактори впливу на збільшення та зменшення ліквідності підприємства (табл. 1.1) [3, с.121].
Таблиця 1.1

Фактори впливу на ліквідність підприємства

Фактори, що впливають на збільшення ліквідності

Фактори, що впливають на зменшення ліквідності

одержання довгострокового кредиту

погашення довгострокових позик

інвестування прибутку

грошові виплати

прибутки

збитки

амортизаційні відрахування

використання резервних фондів

скорочення дебіторської заборгованості

інвестиції в основні засоби

скорочення запасів

збільшення дебіторської заборгованості

повернення наданих позик

погашення короткострокових кредитів

При обґрунтуванні концептуальних засад раціонального управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства слід виходити зі змісту основних завдань та функцій його фінансового менеджменту (рис.1.4), та загальних принципів його організації.
Рис. 1.4. Функції управління ліквідністю підприємства
Поряд із забезпеченням фінансової стійкості підприємства, максимізації його прибутку та мінімізації фінансових ризиків повинно одночасно вирішуватися завдання оптимізації грошового обігу та підтримки постійної платоспроможності. На практиці для ефективного вирішення проблеми ліквідності застосовують методи управління ліквідністю підприємства (рис. 1.5).


Рис. 1.5. Методи управління ліквідністю підприємства
Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів до управління ліквідністю та платоспроможністю з урахуванням швидкої зміни зовнішнього середовища і необхідності розробки захисних заходів з метою зменшення його негативного впливу на результати фінансово-господарської діяльності. При цьому потрібно застосувати системний підхід та в комплексі формувати політику управління ліквідністю і платоспроможністю, основними складовими якої є: управління платоспроможністю; управління ліквідністю активів; взаємопов’язане управління ліквідністю, доходністю та ризиком підприємства.

Тактичні завдання управління ліквідністю і платоспроможністю пов’язані з оптимізацією величини та структури оборотних активів і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами, дебіторською заборгованістю. При цьому можуть використовуватися дві тактики вибору величини оборотних активів залежно від їх співвідношення з обсягами реалізації: обмежуюча та гнучка.

При використанні обмежуючої тактики підтримується обсяг оборотних активів на мінімально можливому рівні. Така тактика зменшує витрати на обслуговування оборотних активів, мінімізує ризик втрат при використанні оборотних коштів, але дана модель обмежує можливості підприємства щодо збільшення прибутків за рахунок розширення обсягів діяльності. Обґрунтовуючи доцільність використання обмежуючої тактики вітчизняними суб’єктами господарювання, слід зазначити, що при всіх позитивних моментах вона збільшує ризик, пов'язаний із формуванням оборотних коштів. Що ж до ліквідності, то якщо підприємство має невеликий обсяг поточних зобов’язань і намагається якомога зменшити зайві запаси та безнадійну дебіторську заборгованість, дана політика може підтримувати необхідний рівень ліквідності. Але при значних розмірах поточних зобов’язань і обмежених обсягах оборотних активів ліквідність підприємства буде низькою.

Тому, як на наш погляд, більшого поширення повинна набути гнучка тактика, основний зміст якої полягає у забезпеченні високого співвідношення між поточними активами і обсягом реалізації, тобто підприємство збільшує такі статті балансу, які забезпечують можливість збільшення обсягів виробництва при відповідній зміні кон’юнктури ринку і дозволяє стимулювати обсяг продажів за рахунок надання відстрочки платежів. До таких статей можна віднести: грошові кошти, цінні папери, страхові і резервні запаси. В результаті ліквідність підприємства збільшується. Проте дана політика є витратною і управління оборотними активами має будуватися на виборі між витратами, пов’язаними зі збільшенням оборотних активів, і вигодами від збільшення оборотних активів.

В практиці одночасне досягнення необхідної рентабельності та ліквідності, як правило, виступають у протиріччя. Тому управління ліквідністю підприємства потрібно будувати на засадах постійного компромісу з урахуванням визначених пріоритетів і необхідності одночасної мінімізації ризику втрати платоспроможності та ризику втраченої вигоди.
. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»
У 1929 році був створений Полтавський трест «Полтдержкондфабрика». На той час на підприємстві працювали 50 чоловік. Сучасна історія відкритого акціонерного товариства «Полтавакондитер» (далі ПАТ «Полтавакондитер) почалася в 2000 році, з прийняттям рішення про співробітництво з інвестиційним фондом «Sigma Blayzer». Завдяки значним фінансовим інвестиціям зарубіжного інвестора був реалізований масштабний проект нової будівлі ПАТ «Полтавакондитер». Сучасна споруда збудована в найкоротший термін і повністю відповідає найвищим світовим стандартам. За цим відбувся цілий ряд спільних розробок інженерів фабрики та всесвітньо відомих фірм. А саме, італійська фірма «Laser» встановила нові лінії з виробництва цукрового печива та печива з фруктовими наповнювачами, а також лінію з виробництва здобного печива та снекової продукції.

Шоколадний цех обладнаний двома лініями швейцарського концерну «Buller» з виробництва шоколадних мас і плиткового шоколаду. Лінії повністю автоматизовані. Молочний і чорний шоколад, який випускається під торговою маркою «Домінік», не поступається за своїми якісними показниками кращим європейським зразкам.

Продукцію полтавських кондитерів можна знайти не тільки на прилавках України. Росія, Естонія, Грузія, Казахстан гідно оцінили полтавські солодощі.

За 80 років свого існування фабрика перетворилася у потужне конкурентоспроможне сучасне підприємство, яке забезпечує робочими місцями близько 2700 чоловік. Високопродуктивні технологічні лінії, кваліфікований персонал, чіткий контроль якості продукції у поєднанні з багатим досвідом і давніми традиціями є запорукою смачної та якісної продукції, яка користується незмінним попитом.

На сьогоднішній день ПАТ «Полтавакондитер» зуміло стати одним із признаних лідерів по виробництву кондитерських виробів України, виробнича потужність якого складає більше 200 тон продукції на добу.

Приміщення ПАТ «Полтавакондитер» складається з двох окремих виробничих територій. Перша знаходиться по вул. Спаська, 10 і складається з чотирьох виробничих цехів, які мають різні технологічні напрямки: карамельний цех, цукерковий цех, шоколадний цех, борошняний цех. Друга виробнича територія знаходиться по вул. М Бірюзова, 2 і складається з шоколадного й борошняного виробничих цехів.

Сучасний комплекс технологічного обладнання дозволяє тримати стабільно високу планку якості продукції та швидко реагувати на зміни попиту. Активна модернізація обладнання і установка нового дозволяють випускати продукцію, відповідну світовим стандартам.

На сьогодні ПАТ «Полтавакондитер» є універсальною кондитерською фабрикою, динамічно нарощує темпи виробництва і постійно підвищує конкурентоспроможність продукції (рис.2.1).

  1   2   3   4   5   6



Учебный контент

© ref.rushkolnik.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации