Мислителі різних епох

скачать (194.2 kb.)

  1   2

Представники філософії

Епоха

Основні ідеї мислителя

Праці в даній сфері

Актуальість ідеї в сучасному часі

Платон

Античність

Платон вважав, що суспільство має засуджувати тих, хто не створив сім'ї до 35 років. Нежонаті після цього віку мусять сплачувати відповідний податок. У стародавніх Афінах і Спарті справді існував звичай під час свята весни сікти різками тих, хто ухилявся від вступу в шлюб.Виходив із рівності чоловіка й жінки в подібному спілкуванні.Задля соціальної справедливості Платон пропонував скасувати сім'ю як соціальний інститут. Адже коли дружина й діти у кожного свої, це спричиняє особливі для кожного радощі й печалі, що роз'єднує людей і порушує державну єдність. Статеві стосунки у суспільстві повинні були суворо регламентуватися. Жінці дозволялося мати дітей з 20 до 40 років, чоловікові - з 25 до 55. Дітей, народжених поза зазначеними віковими межами, повинні були знищувати. Держава мала регулювати статеві стосунки так, щоб кращі сходились з кращими, гірші - з гіршими. Потомство кращих жінок і чоловіків необхідно було виховувати, гірших - знищувати. Виховання дітей - компетенція держави, матерям не треба знати своїх дітей особисто. Тоді кожна з них буде любити всіх дітей-ровесників своєї дитини як своїх імовірних дітей, що зміцнить єдність держави.

диалог “Государство” “Определения”. “Филеб” «Пир» “Федр”

Зважаючи на жорсткість платонівського режиму тяжко його уявити в дії в сучасності.Сучасний демократичний устрій суспільства має в своїй основі слугування людині, а не навпаки, як в ідеї Платона.З його вчення можна взяти на замітку ідею стимулювання сім”ї, дітонародження, але не такими жорстокими шляхами, також ідея рівності чоловіка та жінки має сенс. Ідеї ж скасування сім”ї як соціального інституту, на мою думку, потягне за собою збайдужіння батьків до дітей і навпаки, так як вони один одного не знатимуть. Знищення слабких та таких людей “які не підходять для розвитку ідеальної держави” не виправдовує себе, не є демократичним, а є проправним, так як і знищення дітей, від “гірших” батьків, та тих які народженні поза дозволеними межами.

Арістотель

Античність

Він стверджував, що чоловік має владарювати над жінкою. За Арістотелем, держава виростає з сім'ї, котра є першим видом спілкування людей.Торкаючись родинних стосунків, філософ підкреслює, що у батьків почуття любові до своїх дітей завжди більше, ніж у дітей до батьків, тому що це – їх створіння, з якими пов'язані і спогади, і надії на майбутнє.

« Никомахова этика», «Метафизика»,«Большая этика» «Первая аналитика»

З твердження філософа можливо зробити багато виновків про покращення суспільного ладу, використовуючи знання того, що сім”я є першим видом спідкування людей, тому забеспечивши стійкість та стабільність сім”ї можливо удосконалити суспільство, через покращення виховання його членів. Взявши до уваги його твердження про любов батьків до дітей і навпаки, можливо зрозуміти поведінку батьківської сторони по відношенні до своїх чад, зрозуміти деякі конфлікти що виникають в суспільстві, з різних на то причин, зрозуміти дещо тривіальну поведінку батьків.

Конфуцій

(551-479 рр. до н.е.)

Він запровадив теорію, згідно з якою всі сімейні відносини мають засновуватися на обряді "Лі". У конфуціанстві поняття "Лі"охоплює такі споріднені поняття, як "правила поведінки", "обряд", "звичай", "благопристойність". Принцип "Лі"став символом ритуалізованої етики, найбільш загальною характеристикою правильного та навіть ідеалізованого устрою суспільства й поведінки людини. Відтоді, упродовж багатьох віків, конфуціанські норми поведінки регулювали життєдіяльність китайської сім'ї. Вони були штучно скасовані лише з утворенням Китайської Народної Республіки в 1949 р.

«Луньюй»

В цій теорії не враховується індивідуальність людини, що не дає змогу проявити себе як особистість, але вона дає змогу дещо “окультурити” суспільство і зробити його більш безпечним, саме принцип “благопристойності поведінки” в суспільстві мав би місце застосування в сучасному розкріпаченому часі.

Кан Йоу Вей

та Тань Си Тун


У своїх працях вказувалина занепад традиційної сім'ї. Обидва вчені спроектували принцип "рівноправ'я між людьми"на стосунки між чоловіком і жінкою.

Так як суспільна та сімейна діяльність людей тісно між собою пов"язана в емоційному спектрі та впливає одна на одну то проектування принципу рівності дозволить допогти рішенню різних конфліктів без всяких гендерних стереотипів. знання про занепад сім"ї дозволить розробити можливі заходи подолання цієї кризи, розвитку сім"ї як стабільного соціального інституту.

Фей Сяо Тун

Ця праця китайського вченого була перекладена на російську мову. Вона являє собою польове дослідження в селі Кайсяньгун щодо трансформацій, які відбувалися в суспільстві, власне в сім'ї, у зв'язку з переходом від традиційного виробництва шовку до фабричного. Фей Сяо Тун зазначає, що процеси, які мали місце в даному селі, були аналогічними загальнокитайським перетворенням. Автор монографії дає аналіз такого типу сім'ї, як Цзя, або розширений тип сім'ї, розглядає проблеми, пов'язані зі вступом у шлюб, а також таке соціальне явище, як "сяофу"(дослівно "маленька дружина"). Це інститут "маленьких невісток", які були взяті на виховання в родину чоловіка ще в дитячі роки. Також Фей Сяо Тун аналізує питання власності в родині, міжродинні зв'язки в селі.

«Китайське село”

Аналіз питань власності в родині навіть у сучасності має важливе значення, тому що на основі цього у сім"ї виникає багато різноманітних конфліктів, тому знання точної причини допоможе у вирішенні їх. Щодо поняття "сяофу" ("маленьких невісток") вона має в чомусь сенс, адже у сучасному надто розрізненому соціумі важко знайти людину, з якою були б спільні інтереси та прагнення, яка б могла зрозуміти тебе, а в випадку з "мальнькими невістками" любов до майбутньої половинки прищеплюється з дитинства, і ця любов, як до брата чи батьків, довговічніша ніж романтична любов, і є надійнішою, з самого дитинства дітям прививається необхідність компромісу між собою, що у майбутньому стане добрим підгрунтям для стабільної сім"ї.

Ван Ю Бо

Вважає, що на початку періоду родового ладу сім'я перебувала в стані розвитку, пройшовши епоху матріархату, проміжного етапу та дійшла до патріархату. В епоху Сья та Шан родина залежала від роду, тому індивідуальна сім'я не могла здобути незалежного положення, але в епоху Чунь Ціу з розвалом патріархального ладу цей тип сім'ї почав виокремлюватися в незалежну суспільну одиницю. Починаючи з епохи Воюючих князівств і до перших років династії Західна Хань, індивідуальна сім'я стала основною формою та сформувала патріархат.

Знання історичного розвитку сім"ї дає можливість передбачити в деякій мірі майбутній розвиток родини, що важливо в наш час, коли сім"я перебуває у кризі, та потребує негайних рішень, тому вчення є актуальним для сьогодення, і вивчення його допоможе сучасним сімейним індивідам подолати безліч конфліктів. Підтримка сім"ї як незалежної суспільної одиниці в сучасності дасть можливість зростання значення її.

Мо-цзи

Він не визнавав родинної любові як окремого її виду, виступав проти ієрархічності у моральних нормах. Замість принципу "любові до людей"("жень") Мо-цзи вводить принцип "всезагальної любові"("цзянь-ань"). Для того, щоб розвивати все вигідне та знищувати шкідливе, необхідне "об'єднання для заміни роз'єднання", – говорив цей філософ. Роз'єднання людей на близьких та далеких, родичів та чужих, сильних та слабких породжує ненависть, яку можна подолати всезагальною, взаємною любов'ю. Шлях до цього – об'єднання інтересів та цілей окремих людей, скріплене взаємною зацікавленістю, користю. Всезагальна любов означає ставлення до інших, як до самого себе, це любов всіх до всіх, вона не знає різниці в ступенях спорідненості та соціальному становищі, але, разом з тим, в ній реалізується взаємна користь.

У сучасній розрізненій спільноті деякі аспекти цієї теорія могли б бути використані, для споріднення, теорія "всезагальної любові" через об"єднання інтересів, можливо не в повному обсязі, але б могла бути застосована в наш час. Впровадження певних єдиних інтересів для суспільства означало б кінець багатьом конфліктам, війнам, а отже збереженню тисяч-мільйонів життів.В той же час він підкреслював, що в такому разі буде реалізовуватися взаємна користь, що лише б укріпляло суспільство, в якому всі отримують те, чого вони бажають.

Е. Гідденс

На його думку більшість антропологічних досліджень вказують на те, що всі в достатній мірі вивчені суспільства були патріархальними,хоча рівень та суть зверхності чоловіків розрізняються.

З використанням цієї теорії можливо зрозуміти шлях розвитку сім"ї, деякі гендерні стереотипи.

Томас Мор

(1478-1535)

Автор твору «Утопія», справедливим вважав суспільство, в якому існуватиме тільки суспільна власність. Все має належати всім, і хоча ніхто нічим конкретно не володітиме, всі, однак, будуть багаті. Цього буде досягнуто обов'язковою для всіх фізичною працею з шестигодинним робочим днем. Найвища цінність суспільства - людина. Все підпорядковується її здоров'ю. Всі громадяни одягаються однаково, за винятком того, що одяг чоловіків відрізняється від одягу жінок, а одяг одружених - від одягу неодружених. Мода ніколи не змінюється.

“Утопія"

Він описав ідеальне суспільство, і єдиним недоліком його теорії є те що, він не знайшов шляхів реалізації її в життя, як і поперідніх ідеях, деякі аспекти могли б мати місце в наш час, наприклад такі як: рівноправність жінок та чоловіків,і відповідно рівноправність всіх в суспільстві, але це має і негативні сторони такі як втрата можливості самореалізації. Обов"язкова для всіх фізична праця - в нашому суспільстві могла б стати основою розвитку економічно стабільної держави, а отже покращення і соціальної ситуації в країні. Його ідея людини, як найвищої цінності, не тільки має сенс, а й втілюється сьогодні в життя.

Томмазо Кампанелла

(1568-1639)

Визнавав астральну залежність розвитку людського суспільства. Водночас він вважав людину істотою вільною, діяльною, здатною впливати на своє буття. Т. Кампанелла змалював образ міста-держави («Місто Сонця»), де існує общинне життя, яке ґрунтується на відсутності приватної власності і на спільній, добре організованій праці. Ця особливість надає великої переваги: немає ні бідних, ні багатих, внаслідок чого не люди служать речам, а речі служать людям. Незалежність від речей дає змогу громадянам зберегти власну індивідуальність, не руйнувати її у

непосильній праці: передбачалася тривалість робочого дня чотири години.

Взявши за основу платонівську ідеальну державу, Т. Кампанел ла вважав, що відсутність приватної власності можлива тільки за відсутності індивідуальної сім'ї. В його суспільстві всі статеві стосунки мали б бути суворо регламентованими. Керівництво визначає, які чоловіки і жінки краще підходять одне одному і коли вони можуть вступати у статеві зносини. Вихованням дітей займається суспільство. Керують суспільством спеціалісти, яким поталанило від народження бути найздібнішими.

“Місто Сонця”

В його ідеї створення ідеального суспільства виявляється деяка подвійність: він вважає людину вільною, діяльною, такою, яка має можливість зберегти свою індивідуальність, але в той же час він,як і Платон вважав що держава має керувати статевими стосунками людей, для створення кращих зразків, що лишало людей свободи вибору. Його ідея скасування приватного права позбавила б людей їхніх мотивів діяльності, а також мотивів дітонародження. В той момент як він вважає всих людей рівними він все ж виділяє "керівників" суспільством, цим самим ламаючи свою теорію, а ідея виховання дітей суспільством лишає можливості потенційних батьків самореалізуватися в своїх дітях. Тобто в цій теорії, як і платонівській, людина має підкорятися вимогам держави, а не навпаки,як в сучасному світі.

Еспінас

Якщо розвивалась більш висока суспільна форма, чим сім”я, то це могло статися тільки завдяки тому, що вона розчинила в собі сім”ї, що перенесли корінні зміни, причому не виключено, що саме завдяки цьому ті ж сім”ї як наслідок знаходили можливість організації за безкінечно сприятливих умов.

Теорія має раціональне зерно, яке потрібно розробляти й надалі, потрібно розробити можливі шляхи досягнення тієї мети, яка в ній висловлена, адже реорганізація суспільства в більш сприятливу форму за збереженням сім"ї - це саме те до чого потрібно прагнути в майбутньому.

Томас Гоббс

1588-1679

Розробляючи проблеми моральної та громадської філософії, спростовував точку зору на шлюб як на щось нечисте, протилежне святості, бажаючи повернення земному інституту шлюбу його духовної цінності.

Для того, щоб зрозуміти теорію Гоббса потрібно знати умови, за яких він жив, тобто за умов релігійності, та поклоніння в усьому церкві, яка нав"язувала всім думку про грішність сім"ї в сексуальному аспекті, та аспекті духовного спілкування в родині. Він прагнев повернути цю святість в сім"ю, показати, що шлюб це не лише фізичні та побутові відносини, а й духовні, емоційні. За сучасного занепаду сім"ї найважливіше пам"ятати, що намагався довести Гоббс: сім"я - це твою святиня, де тебе завжди підтримають і зрозуміють, саме таку сім"ю уявляв філософ, і саме до створення такої потрібно прагнути.

Жан Жак Руссо

1712-1778

Відзначався особливою демократичністю в поглядах. Заперечував правомірність суспільної нерівності між статями. Але разом з тим звертав увагу і на їхні природні, функціональні і, в деякій мірі соціальні відмінності.Він допускав диференційований підхід до особливостей жінки та чоловіка.

Найбільш актуальна ідея особливо в сьогоденні. коли у суспільстві існують гендерні стереотипи, але разом з тим існують і тенденції до їх руйнації.Застосування цієї теорії на практиці дозволить урівняти подружжя у правах, зменшити конфліктність ситуації, та дозволить, завдяки диференційованиму підходу з урахуванням особливостей чоловіка та жінки, розвиватися сім"ї та подружжю в правильному напрямку.
  1   2



Рефераты Практические задания Лекции
Учебный контент

© ref.rushkolnik.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации