Моральне виховання підростаючого покоління

скачать (384.2 kb.)

1   2
поцупить, злинув, благайте доберіть слова, близькі за значенням.

6. Знайдіть уривок із тексту, який стосується змісту малюнка. Таким чином, ми бачимо, що перелічені питання до тексту допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику ми знаходимо тільки одне запитання, яке відбиває моральність: "Знайти і прочитати в казці ті місця, де Кирило Кожум'яка змальований як людина роботяща, сильна, справедлива, кмітлива. Подати його характеристику." Ми вважаємо, що до цієї казки треба давати більше питань морального змісту, наприклад:

  1. Що треба робити, щоб бути таким, як Кирило Кожум'яка?

  2. Яким народ змальовує Кожум'яку, а яким – змія? Чому їхні образи такі різні? Та інші.

Наступна казка "Про липку й зажерливу бабу". В ній розповідається про діда та бабу. Одного разу послала баба діда до лісу, щоб той вирубав липку, бо нічим було топити. А липка, яку вибрав дід, виявилась чарівною. "Не рубай мене, – каже, – я тобі в пригоді стану!" От баба і вирішила скористатись такою нагодою та здобути собі конячку з возом, нову хату, худобу й птицю, грошей, охорону для себе та хати. Тільки останню бабину вимогу – "треба ще, щоб усі люди в селі були нашими батраками" – липка не виконала, та ще й забрала все, що бажала мати баба.

До твору автори підручника наводять такі питання:

  1. Простежте за тим, як збільшувалися вимоги баби до липки.

  2. Як ви гадаєте, чому баба не зупинялась у своїх вимогах? До яких пір липка потурала бабиним бажанням? Як ви поясните значення слова "зажерлива"?

  3. А яким у казці показано діда? Свої думки підтверджуйте рядка ми казки.

  4. Яка головна думка казки?

Ми вважаємо, що за допомогою всіх перелічених питань можна здійснювати моральне виховання, а перше питання доречно ставити ще перед першим читанням твору.

У розділі "Зростайте справжніми людьми" на особливу увагу заслуговують такі твори: "їжак і лисиця" (Естонська народна казка), "Коваль щастя" (Казка. А.Саксе), "Помічниця" (М.Конончук).

У казці "їжак і лисиця" розповідається про звірів, які потрапили до вовчої ями. Згодом, лисиця захотіла з'їсти їжака, бо почав їй допікати голод. А їжак запропонував не їсти його, а краще вислухати пораду. Лисиця погодилась та ще й поклялась: "Я присягаюсь тобі у вічній вірності і дружбі, обіцяю завжди виручати тебе з біди", їжачок запропонував, коли близько буде проходити мисливець, треба прикинутися мертвими. Тоді людина обох викине з пастки. Так і зробили.

Після цього з їжаком кілька разів траплялися всякі прикрощі, а лисиця не поспішала на допомогу, не згадувала про дану клятву. Тоді їжак вирішив провчити лиходійку. Знайшов в лісі пастку на лиса та хитрощами заманив туди лисицю.

До твору автори підручника наводять такі питання:

  1. Назвіть дійових осіб казки. Які вони?

  2. Що запропонував їжачок лисиці? Чи вдалося їм здійснити свій задум?

  3. Чи справедливо їжак покарав лисицю?

  4. Прочитайте прислів'я, які вживають герої казки. Як ви розумієте їх зміст?

  5. Невдячний, кмітливий, розумний, хитрий, справедливий, сором'язливий, працьовитий. Які з цих слів можна використати, розповідаючи про їжачка?

  6. Як по-іншому передати значення таких слів і виразів: благала, чую дихання смерті, заклякла на кістку, нагода по квитатися.

Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. Можна використовувати і друге питання, але краще його доповнити: "Як це характеризує їжака? А лисицю?". Перше питання доречно ставити дітям ще до читання твору.

У казці "Коваль щастя" розповідається про коваля, який тільки-но відкрив власну кузню.

Але люди до нього не поспішали. Тоді коваль вирішив назвати свою кузню "Коваль щастя".

Першим замовником був селянин. Він попросив зробити коваля такий плуг, за яким би не довелося ходити слідом. Навесні плуг був готовий.

Другим замовником був багатій, який хотів отримати такого ключа, яким би тільки він міг відмикати двері комори. Восени ключ був готовий.

Пройшло немало років, посріблилося чорне ковалеве волосся. Одного разу ковалиха питає в свого чоловіка: "Чому ти іншим викував щастя, а собі ні?". Тому коваль вирішив з'ясувати, як поживає селянин, якому він викував плуга, що сам оре та багатій, який отримав ключ щастя. З'ясувалося, що селянин спився і зовсім перестав працювати, а багатій – з'їхав з глузду.

До твору автори підручника наводять такі питання:

  1. Прочитайте, які замовлення виконав коваль.

  2. Чи здобули замовники коваля щастя? Чому?

  3. Знайдіть в казці слова, що виражають її головну думку?

  4. Знайдіть у казці прислів'я. Поясніть їх зміст.

  5. Поясніть значення вислову "коваль щастя".

Серед перелічених питань на особливу увагу заслуговують друге, третє та четверте питання. Ми вважаємо, що саме ці питання допомагають формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику до цієї казки наводиться велика кількість питань морального змісту:

  1. Про що міркував коваль?

  2. Який плуг він викував?

  3. Чому незвичним було прохання найбагатшого господаря округи?

  4. Кого ж автор казки вважає ковалем щастя?

  5. Чому коваль вдався до вигадки? Чи був впевнений молодий коваль, що люди після цього прийдуть до нього?

  6. Як він розмірковував над своїм вчинком?

  7. Який висновок можна зробити про першого замовника? Чи приніс щастя цей виріб ковалю і селянинові?

  8. Що відповіла дружина селянина на запитання коваля про плуг щастя, що сам оре?

  9. Дружина селянина в у цьому звинуватила виріб коваля. А ви як гадаєте, хто був справжнім винуватцем?

  10. Як допоміг здобути щастя своєму хазяїну інший виріб коваля – "ключ щастя"? Хто його замовив? Для чого йому був потрібний такий ключ?

  11. Як випробовував господар своє замовлення на членах родини?

  12. Що сказано в казці про долю родини найбагатшого господаря округи?

  13. Чи можна вважати, що ключ щастя допоміг господареві стати ще багатшим? Чому?

  14. Дружина багача звинуватила коваля в тому, що від "про клятого ключа горе та злидні оселилися в їхній хаті". Ви погоджуєтесь з такою думкою?

  15. Назвіть основну причину горя і злиднів багача.

  16. Селянин, який замовив плуг щастя, і багач, що тримав своє майно під замком, – це позитивні чи негативні дійові осо би?

  17. Як ставиться до них сам автор? З чого це видно?

  18. Що схвалюється в казці?

  19. Що можна сказати про коваля.

Таким чином, ми лише можемо додати, що перше питання, яке наводиться у методичному посібнику, краще ставити учням ще перед читанням твору.

До другого питання можна записати і таке: "Як це характеризує хлопців?". А підводячи підсумок, доречним буде питання: "Що схвалюється, а що засуджується в цьому оповіданні?". У методичному посібнику ми теж знаходимо питання, які сприяють вихованню моральних норм у молодших школярів:

  1. З якою метою хлопці прийшли на поле? А Наталя?

  2. Чи легко було Наталці нести відро з водою?

  3. Як ви вважаєте, про що подумали Тарас з Василем, коли дивились услід машині, в якій їхала Наталка?

У розділі "На світі є одним-одна Вкраїна" на особливу увагу заслуговують такі твори: "Корінь життя" (Притча), "Дивна дівчина" (Л.Храплива), "Хліба" (Бабусина розповідь), "Плакучий Бук" (А.Хорунжий), "Кам'яний горішок" (Легенда).

У притчі "Корінь життя" розповідається про хлопця – Максима, на честь народження якого посадили навпроти хати молоденький дубок. З літами обидва кріпли, росли. Та не сиділося Максимові в рідному селі – поїхав до столиці. А мати щодня виходила на битий шлях виглядати сина, тільки все даремно, бо забув нащадок дорогу до рідної домівки, відцурався. Буває, притулиться мати до дуба, мов до синочка, сльозу пустить, бо чує недобре материнське серце.

А Максима і справді мучить недуга. Порадили йому до ворожки –сходити. Прийшов, а вона йому каже: "Єдиний, хто тебе порятує – твій зелений брат, дуб-велетень. Вставай досвітками і вмивайся щодня росою з його листя". Так і зробив. І справді, трохи полегшало. Ненці каже, що забере дуба у місто. "Що ти, сину, – він же усохне, як тільки підрубаєш його коріння", – занепокоїлась мати. І тоді Максим зрозумів, що "людина, як дерево, без коріння жити не може!".

До твору автори підручника наводять такі питання:

  1. Яким був давній український звичай, коли народжувалась дитина?

  2. Що сказано в тексті про Максима і його зеленого брата?

  3. Чому Максим змушений був звернутися до ворожки? Яку пораду вона йому дала? Як про це сказано у виділених реченнях?

  4. Прочитайте діалог між матір'ю і сином. До якого висновку прийшов Максим?

З наведених вище запитань до тексту ми бачимо, що:

а) перше і друге питання відбивають знання про українські народні традиції, звичаї та обряди; на основі цих питань можна формувати моральне виховання у молодших школярів за допомогою народних звичаїв та обрядів, а це і є метою нашої роботи;

б) за допомогою третього і четвертого питань можна виховувати моральні норми у молодших школярів.
2.2 Шляхи підвищення ефективності використання українських народних традицій та обрядів у моральному вихованні молодших школярів
Ми вважаємо, що доцільно проводити низку свят, які розкривають сутність народних традицій та обрядів, на основі яких відбувається моральне виховання молодших школярів. Наприклад, восени можна провести свято під назвою "Ой обжинки, господарю, обжинки". Майже все свято базується на обжинкових піснях та обрядах, пов'язаних з ними. Під час проведення цього свята, діти дістають уявлення про традиції та обряди, якими українці користувалися в минулому, збираючи врожай.

Взимку доречно провести свято "Водіння кози" та обряд щедрування "Маланка", які приурочені до 13 та 14 січня. Основа і свято, і обряду – інсценізовані дії, які супроводжують щедрівками. В них щедрівники бажають господарям багато врожаю, здоров'я тощо. Ці свята також супроводжуються обрядами, наприклад: продаж кози та вихваляння здібностей Маланки. На прикладі свята "Водіння кози" та обряду щедрування "Маланка" в учнів розвивається кругозір, поширюються знання про, традиції та обряди нашого народу, адже ці свята ще використовуються на Волині, Львівщині та Закарпатті, а щедрування відбувається і зараз майже у всіх регіонах України.

Навесні доречно провести свято "А вже весна, а вже красна". Під час проведення такого свята слід використовувати веснянки, гаївки, жарти, пісні-ігри "Шум", "Воротарчик".

Використання весняних обрядових пісень та народних ігор розвивають в учнів почуття прекрасного, естетичний смак, повагу до традицій минулого.

Доречним буде і проведення свят або використання усних журналів, присвячених народним символам-оберегам. Добирати теми необхідно які більш або менш відомі дітям, наприклад: "Хата моя, біла хата", "Хліб наш насущний", "Рослини – символи та обереги", "Українська писанка", "І на тім рушникові..." тощо. Дуже вдало проілюстровано сценарій усного журналу в журналі "Початкова школа" (1998, №8), який розробила О.Московенко.

Виховну роботу з дітьми можна здійснювати також на основі народних ігор. Характерною особливістю народних ігор є навчальні змісти, який подається в ігровій формі. Так, наприклад, гра "Гуси" вчить спритності, уважності, "В гороховій скрині" – знанню українських пісень, віршів та танців, "Редька" – як треба працювати на городі тощо.

Ми пропонуємо здійснювати виховну роботу з молодшими школярами, яка]включає проведення:

  1. систематичних бесід;

  2. прогулянок;

  3. екскурсій;

  4. вечорів питань та відповідей тощо.

Теми до проведення систематичних бесід слід добирати морально-етичного чи народознавчого змісту, наприклад: "Ми діти твої, Україно!", "Бути вихованим, що це значить?", "Година ввічливих малят", "Люби, шануй, оберігай усе, що зветься Україною!".

Прогулянки краще за все проводити по старим вулицям міста, які відомі своїми архітектурними спорудами чи видатними людьми минулого, які тут колись жили. Вчителю до таких прогулянок слід ґрунтовно готуватися. Необхідно з'ясувати, який маршрут обрати краще, які вулиці в місті найстаріші, які з них виникли першими і чому, яка в них була назва раніше і тепер, які видатні постаті жили на цих вулицях, чим вони займалися в роки життя, який вклад внесли в українську історію тощо.

Екскурсії доречно проводити, відвідуючи музеї. Це може бути і шкільний музей, експозиція якого присвячена українському мистецтву та історії українського народу, чи художній музей, де поряд з відомими витворами мистецтва найвідоміших художників Європи зустрічаються і праці українських майстрів (Т. Шевченка, М. Приймаченко, І. Репіна та інших). Також ми пропонуємо з'їздити до Чугуєва і відвідати музей ім. Репіна.

Це будинок, в якому Репін жив і творив наприкінці свого життя протягом 1876-1877 рр. Тут зібрані особові речі художника, його замальовки, картини та пейзажі Чугуєва.

Ми також пропонуємо відвідати Полтаву, місто – відоме завдяки Полтавський битві, яка відбулася під час Північної війни в 1700-1721 рр. між Швецією і Росією. Зараз це місце є територією заповідника, на якій розташовані Братська могила та музей історії Полтавської битви. Слід відвідати у Полтаві і музей-садибу І.Котляревського – українського генія, автора безсмертної "Енеїди" та "Наталки-Полтавки". А ще Полтава пишається своїми архітектурними святинями, найстарішими з яких є Хрестовоздвиженський монастир та сучасник Полтавської битви – Спаська церков.

Ми вважаємо, що екскурсії не тільки виховній роботі з учнями, вони розвивають у школярів пам'ять, мислення, пізнання навколишнього та історії українського народу.

Буває, що учні цікавляться деякими традиціями та обрядами українського народу, змістом їх проведення чи історією своїх пращурів, тоді доречно проводити вечори питань і відповідей. Вчитель повинен заздалегідь записати всі питання, які цікавлять учнів, та сформувати їх в одну тему. План проведення такого вечора може мати такий вигляд:

  1. Вступне слово вчителя з даної теми.

  2. Питання учнів та відповіді вчителя.

  3. Практична частина (проведення народної гри чи обряду, які відносяться до даної теми).

  4. Підведення підсумків учнями і вчителем.

Ми вважаємо, що проведення таких вечорів сприятиме засвоєнням учнями тих аспектів українських народних традицій та обрядів, які найбільше їх цікавлять.
Висновок до розділу 2
Отже, на вище зазначених прикладах відбувається формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів. Використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей тощо, необхідно, щоб повною мірою прищепити молодшим школярам любов до українських народних традицій та обрядів.

Висновок

Проблема морального виховання молодших школярів можлива при забезпеченні педагогічних умов: мотиваційної, змістовної, операційної.

Програма «Моральне виховання школярів в учбовій діяльності» може сприяти підвищенню рівня виховної підготовки що вчаться в школі, забезпечуючи розвиток моральних якостей особистості в учбовій діяльності.

І діти, стануть високоморальними особами: ввічливими, уважними до інших людей, навчаться дбайливо відноситися до праці. Чи не це головна мета роботи вчителя?

Перед загальноосвітньою школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати, що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих людей. Рішення цієї задачі пов'язане з формуванням стійких моральних властивостей особистості школяра. Основною функцією є формування інтелектуальної, емоційної, ділової, комунікативної готовності учнів до активної діяльності, взаємодії з навколишнім світом (з природою, іншими людьми, самими собою і ін.). Формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів здійснюється не тільки у навчально-виховній роботі в школі, але й у повсякденному житті; в цьому допомагає використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, проведення систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей, які при щеплюють молодшим школярам любов до українських народних традицій.

Список використаної літератури
1. Архангельский Н.В. Нравственное воспитание. - М.: Просвещение, 1979.

2. Болдырев Н.И. Нравственное воспитание школьников. – М.: Просвещение,1979.

3. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка – М.:1979,т.11.

4. Каирова И.А. Нравственное развитие младших школьников в процес-се виховання. - М.: Просвещение, 1979.

5. Краткий словарь по философии -М: 1982

6. Кондрашин И. Глоссарий философских терминов, 2006 г.

7. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003.

8. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів // Початкова школа. – 1995. – № 1. – С. 13–19.

9. Лозова В.І., Троцько Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 1997.

10. Освітні технології / За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002.

11. Педагогика / Под ред. Г. Нойнера, Ю.К. Бабанского. – М.: Педагогика, 1984.

12. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер // Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія / Упоряд. З.Н. Борисова, В.З. Смаль. – К., 1990.
1   2



Учебный контент

© ref.rushkolnik.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации